Всупереч бойовим діям, в районі проведення Антитерористичної операції, поблизу передових позицій українських вояків триває життя. Тривожне, нелегке, сповнене проблем, які, тим не менш, починають потрохи вирішуватись.
Мешканці села Кримське як ніхто інший відчули на собі всі жахи війни: за два роки бойових дій від обстрілів бойовиків постраждали 299 будинків, 6 – повністю згоріли. З більш ніж 1200 селян, що проживали в селі до 2014 року, зараз залишилось близько 600. Два місцевих жителі загинули, шестеро поранено, інші виїхали. Роботи немає, а коли дощі розмивають ґрунтові шляхи, село стає ізольованим від зовнішнього світу. Тож вся надія мешканців Кримського – на військовослужбовців та міжнародні й громадські організації.
Селяни вже звикли звертатись за допомогою до військових медиків, які не раз лікували, а за потреби й навіть евакуювали хворих до лікарні. Допомагають військові водою (бо централізоване водопостачання відсутнє), дровами, харчами та іншим. Через безробіття більшості населення, гуманітарні організації (наприклад, як Червоний Хрест) постачають місцевим харчові набори та надають грошову допомогу.
Не забувають про селян і волонтери: представники ГО «Дарницька Громадська Варта» (м. Київ) на чолі з Олександром Грабом разом з керівником групи цивільно-військового співробітництва однієї з українських механізованих бригад, позивний «Добрий», та волонтерськими командами Тетяни Осипової і Римми Зінченко на днях завітали в Кримське з допомогою та подарунками.
Волонтери і військові відвідали сільський навчально-виховний комплекс. Будівля школи збудована ще в 1866 року, інші споруди НВК – на початку ХХ століття, тому проведення ремонтних та профілактичних робіт тут дуже актуальне. 1 вересня до дитячого садочку та школи НВК підуть 45 дітлахів, тож їх будуть чекати оновлені приміщення: до навчального закладу «волонтерсько-військовий десант» привіз кахель та шпалери. І – це тільки початок. Директор НВК замовила фарбу та нові шкільні дошки й парти. А волонтери замислились над тим, як замість газових котлів встановити в закладі твердопаливні.
Провідали й мешканку села Наталію Павлівну, яка взяла під опіку трьох дітей померлої доньки. І жінка, і діти не очікували візиту, та ще й з такими подарунками: одяг, іграшки, солодощі, канцтовари (адже через місяць 1-ше вересня) та планшет. Волонтери пообіцяли й надалі тримати «шефство» над цією родиною.
Хлопчику, який хворий на ДЦП, також було передано інвалідний візок.
Приділили волонтери увагу і власне захисникам Вітчизни. Вони привезли прямо на передові позиції бійцям механізованих батальйонів воду, медикаменти, маскувальні сітки, змінний одяг, біноклі, цигарки, солодощі та інші корисні й приємні на фронті речі.
«Багато людей, громадських організацій та об’єднань, як в Україні, так і за межами держави, мають бажання допомагати нужденним. Ми ж на місцях виявляємо справжні потреби і скеровуємо допомогу адресно, туди, де вона справді потрібна. Наші співгромадяни зазнали лиха війни, то ж не будемо байдужими.
Я особливо вдячний волонтерам за те, що вони, ризикуючи власним життям, привезли потрібні речі нашим воїнам прямо на передові позиції. Ще більш вдячні бійці та їх командири.
Група цивільно-військового співробітництва тільки недавно створена і почала працювати в нашій бригаді. Проте ми дослідили проблеми, домовились про співпрацю з місцевими цивільно-військовими адміністраціями, міжнародними, громадськими та волонтерськими організаціями. Тому наша робота буде ставати більш інтенсивною та ефективною. Місцеві жителі це вже відчувають. Видно, що у людей з’явилась надія на відновлення нормального життя», - відзначив керівник групи цивільно-військового співробітництва бригади «Добрий».
Поширити:
