Присоединяйтесь к нам: Facebook Twitter YouTube
Выбор по дате
Персона
Цитата дня
"Рішення посадити пасажирський літак Ryanair у мінському аеропорту, без сумніву, було спланованою і продуманою спецоперацією, відповідальність за яку повністю несе Олександр Лукашенко"
Олексій Данілов, секретар РНБО України
Общественное мнение
Общество
17 января 2022, 16:00

"Cупервакцина" проти коронавірусу. Що про неї відомо

Американські військові медики оголосили про успіх першої фази клінічних випробувань нової вакцини проти Covid-19.

Препарат, розроблений у Національному військово-медичному центрі імені Волтера Ріда, обіцяє захист не лише від Омікрона, а й від решти наявних штамів коронавірусу, і навіть - частково - від інших, споріднених йому інфекцій.

Однак експерти до заяв розробників вакцини ставляться скептично і навіть висловлюють сумніви щодо можливості створення такого препарату в принципі.

ВВС розповідає, що відомо про феритинову вакцину SpFN, її принцип роботи, і чому вчені не поділяють оптимізму військових медиків.

Частка летальних випадків серед вакцинованих у цій віковій групі у 15 разів менша, ніж у тих, хто з тієї чи іншої причини не вакцинувався.

Однак поява Омікрону дуже сплутала карти розробникам вакцин. Не лише тому, що цей штам значно частіше заражає вже щеплених і перехворілих, але й тому, що вчені переконалися: мутуючи, вірус все краще оминає наш імунний захист.

Це означає, всі вакцини, що є на сьогодні у світі, захищатимуть від Covid-19 все менш і менш ефективно.

В американському Національному центрі Волтера Ріда (WRAIR) запевняють, що знайшли шляхи розв'язання цієї проблеми: феритинова вакцина SpFN вже показала відмінні результати під час лабораторних дослідів із тваринами (мишами і макаками) і навіть пройшла першу фазу клінічних випробувань на людях.

Як запевняє керівник відділу нових інфекційних захворювань центру Кайвон Моджаррад, розроблений його командою препарат має "ширший підхід" і повинен забезпечити захист (принаймні частковий) від усіх варіантів коронавірусу одразу - як наявних, так і можливих - тих, що можуть з'явитися внаслідок майбутніх мутацій.

За словами Моджаррада, таке щеплення дає "значно потужнішу імунну відповідь у порівнянні з іншими вакцинами".

Розробка SpFN (спайк-феритинових наночастинок) розпочалася задовго до нинішньої пандемії. Спочатку військові медики намагалися винайти вакцину, здатну захистити від попередників теперішнього коронавірусу: "атипової пневмонії" (SARS) і близькосхідного респіраторного синдрому (MERS), а в ідеалі - й від їхніх найближчих родичів, зокрема від Sars-C.

Але як розробити вакцину проти вірусу, якого поки що навіть немає в природі? За словами експертів, це не так складно, як може здатися на перший погляд.

Як саме мутуватиме вірус, ми, звичайно, не знаємо, але можемо з доволі високою точністю передбачити, в якому напрямку рухатиметься його еволюція. Які фрагменти геному більш схильні до мутацій, а які досить стабільні й залишаються незмінними у всіх відомих варіантах.

Саме на вивченні останніх і зосередились американські військові медики.

"Об'єктом дослідження є ціла родина вірусів. Вивчивши якусь властивість конкретного вірусу, ми дивимося, як вона проявляється у його "найближчих родичів", - пояснює доктор Моджаррад, який називає варіанти вірусу, що мутували, "двоюрідними братами" оригінального штаму.

"Такий широкий підхід дає нам можливість розробляти універсальні вакцини та інші медикаменти для профілактики і лікування захворювань, що викликає вся родина вірусів", - запевняє він.

Отриманий препарат належить до так званих білкових (або пептидних) вакцин, коли під час щеплення в організм потрапляють фрагменти вірусного білка, які не здатні до самостійного розмноження.

Організм підбирає до різних частин чужорідного протеїну антитіла відповідної форми - і у такий спосіб зберігає здатність знешкоджувати навіть вірус, що частково мутував.

Феритиновою вакцину називають тому, що основою, на яку насаджують різні фрагменти шиповидного білка, є куляста молекула білка феритину.

Це поширений протеїновий комплекс, що зустрічається в організмі багатьох тварин і людини.

Оскільки феритин виробляють наші клітини, він не викликає імунної відповіді (організм до нього звик), а лейкоцити реагують лише на "підсаджені" у білок чужорідні елементи, виробляючи антитіла, що їх нейтралізують.

А оскільки самі ці фрагменти - дуже різні, то й спектр антитіл виходить доволі широкий, щоб забезпечити хоча б частковий захист і від "двоюрідних братів" вірусу, які можуть з'явитися в майбутньому.

Про те, що майбутня вакцина з високою ймовірністю зможе захистити від усіх варіантів Sars-Cov-2, розробники WRAIR заявили ще у червні 2020 року.

А на початку 2022-го оголосили про успіх першої фази клінічних випробувань SpFN за участю 72 волонтерів. Однак повні дані дослідження обіцять оприлюднити пізніше в одному з медичних журналів.

Можливо тому, попри голосні заяви науково-медичного центру, експертна спільнота, здається, поки що не поділяє оптимізму військових медиків.

Професор Фармацевтичної школи Університету Меріленду і старший редактор Британського медичного журналу BMJ Пітер Доші каже, що доволі скептично ставиться до розробки такого препарату.

"Аналогічні заяви від розробників вакцини проти грипу я чую вже не роками, а десятиліттями", - запевняє експерт.

"І грип, і Sars-Cov-2 належать до РНК-вірусів, що швидко мутують й постійно дають нові варіанти, - пояснює він. - Тож у мене немає відповіді на запитання, яку частину вірусного геному можна визнати достатньо стабільною й незмінною, щоб на її основі розробити єдину вакцину, яка не застаріє мірою появи нових мутацій".

Цю думку поділяє професор доказової медицини Оксфордського університету Том Джефферсон.

"Історія знає безліч прикладів невдалих вакцин й антивірусних препаратів, - нагадує він. - Розробити щось подібне неймовірно складно".


+Поделиться:


Счетчики:
Наши партнеры: