Чотири місяці російсько-окупаційні війська намагалися захопити тимчасовий обласний центр Луганщини, руйнуючи все на своєму шляху. За повідомленням очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая, внаслідок російських обстрілів зруйновано чи пошкоджено близько дев’яноста відсотків міста.
Загальна ситуація
Більша частина зруйнованої інфраструктури не підлягає відновленню. Як зазначає керівник Сєвєродонецької військово-цивільної адміністрації Олександр Стрюк, для того аби відновити місто, багато будинків необхідно будувати заново, треба здійснити перепланування та провести капітальне відновлення інфраструктури, що без деокупації та повернення території під контроль України зробити неможливо.
Директор управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ВЦА Антон Ковалевський зазначає, що станом на зараз місто залишилося без критичної інфраструктури. Для її відновлення, за його словами, знадобиться не один місяць.
«Місто зруйноване відсотків на 90. Немає жодної будівлі, яка б не постраждала якимось чином. Вибиті шибки наразі є у кожному будинку. По критичній інфраструктурі: немає зараз світла в місті, немає газопостачання, водопостачання та опалення. Щоб це все відновити, потрібен не один місяць при відсутності бойових дій».
Нині в місті, за даними УЖКГ, залишилося близько десяти тисяч мешканців. В обіцянки окупантів відновити найближчим часом опалення пан Антон не вірить.
«Централізоване опалення навряд чи вони зможуть зробити, тому що це ж не тільки відновлення котелень або комунікацій, які по місту. Це комунікації, які йдуть по будинках, це вікна, яких немає в будинках. Дуже багато часу потрібно, щоб відновити постачання тепла»
Тяжка ситуація й з відновленням світла та водопостачання.
«Без світла не буде й води. Світло відновити теж дуже складно тому, що лінії електропередач та стовпи були зруйновані. В будинках всі комунікації порушені. Є десь, можливо, вцілілі ділянки, які були під землею, але є прямі потрапляння в колодязі і по системі водопостачання, і по системі відводу каналізаційних стоків. Тому всі їх плани, я бачив, вони там казали, що відновлять все за місяць-два, я думаю, що це неможливо», - зазначив очільник УЖКГ.
Зруйнована спортивна інфраструктура
У спробах захопити місто артилерія та авіація окупантів нищила не лише житлові будинки та адміністративні будівлі. Загарбники рівняли з землею школи, садочки, заклади культури та спорту. Начальник управління молоді та спорту Луганської ОВА Антон Волохов повідомляє, що пошкоджень зазнала більшість спортивної інфраструктури міста. Майже в кожну будівлю потрапив російський снаряд чи міна.
«Було потрапляння в КДЮСШ №1 в криті корти для тенісу та зал для настільного тенісу. В КДЮСШ №2 було потрапляння в залу спортивної гімнастики, там вона взагалі вся вигоріла повністю. Були потрапляння й в КДЮСШ №3, там є влучання мін та важкої артилерії. Також обстріляли нещодавно відновлений басейн «Садко», в будівлі внаслідок обстрілу пошкоджено дах», - зазначає директор управління молоді та спорту.
9 червня внаслідок обстрілів росіяни «звільнили» мешканців Сєвєродонецька від Льодового палацу спорту. Його відкриття відбулося 5 травня 1975 року. Від цього часу він став найбільшим за місткістю льодовим палацом України та міг вмістити п’ять тисяч глядачів. Від обстрілів там сталася пожежа, внаслідок якої обвалився дах. В будівлі палацу знаходилася комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №4, яка виховала чимало юних чемпіонів з плавання, футзалу, карате та багатьох інших видів спорту.
Загалом на Луганщині з 24 лютого внаслідок російських обстрілів пошкоджено 22 об'єкти спортивної інфраструктури у містах Сєвєродонецьк, Кремінна, Лисичанськ, Рубіжне та Попасна.
Удари по місцях культурних подій
Ще одним знаковим місцем для жителів та гостей міста, яке зруйнували окупанти, був обласний театр. Будівлю театру збудовано в 1953 році як клуб заводу «Склопластик». З 1994 року тут розміщувався Сєвєродонецький міський театр драми. Після окупації Луганська у 2014-му у занедбаному приміщенні театру прихисток знайшов Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр. 22 серпня 2017 року, після завершення вартісних масштабних зовнішніх та внутрішніх ремонтно-відновлювальних робіт, театр урочисто відкрили для глядача. У церемонії перерізання стрічки взяли участь ексочільник області Юрій Гарбуз та Президент України Петро Порошенко. Увересні минулого року театр відзначив 80-ту річницю та провів свій ювілейний 80 сезон.
Наприкінці лютого творчий колектив вимушено покинув Сєвєродонецьк, знайшовши прихисток у Дніпрі та Дрогобичі. З початком повномасштабного вторгнення приміщення перепрофілювали в гуманітарний штаб. Втім, 24 червня російські бойовики прицільним обстрілом знищили будівлю театру. Відео, яке підтверджує факт руйнування, з’явилось у соціальних мережах. На кадрах зафільмовано пошкодження даху.
Постраждали через російську агресію в Сєвєродонецьку й Будинок культури «Хіміків» та музичне училище ім. с. Прокоф’єва.
«Азот» на межі техногенної катастрофи
Постійними обстрілами окупанти знищили найбільше підприємство міста Сєвєродонецький «АЗОТ». Компанія Group DF, якій належить підприємство, заявляє на своєму офіційному сайті, що постраждала практично вся інфраструктура підприємства – системи водопостачання та водоочищення, система енергозабезпечення, логістичне та залізничне господарство (пошкоджено залізничне полотно, склад, вузли перевантаження), зруйновано два сховища метанолу, пошкоджено чотири сховища карбідо-аміачної суміші.
«Найболючіше для підприємства – повна руйнація системи електропостачання "Азоту". Завод не може отримувати електроенергію ні від "Луганського енергетичного об'єднання" ні від підстанції Кремінська 500 Кв.», - уточнила Group DF у заяві 14 липня.
Зазнала руйнувань й система очищення стічних вод "Азоту", яка до війни забезпечувала очищення 100% стічних вод Сєвєродонецька. Що завдало значної шкоди місту.
У компанії зазначають, що заяви росіян про нібито поновлення роботи заводу "Сєвєродонецький "Азот" неправдиві. Адже це наражатиме людей на небезпеку та може призвести до техногенної катастрофи.
«Спроба запустити виробництво з порушенням базових правил безпеки може призвести до жертв та техногенної катастрофи для всього регіону. Масштабні руйнування на заводі несумісні з його безпечною діяльністю», - наголошується в заяві Group DF.
Порахувати повністю масштаби руйнувань та суму збитків внаслідок російської агресії в місті наразі неможливо, зазначають посадовці. Як повідомляв очільник міста Олександр Стрюк, після деокупації Сєвєродонецька 60% будинків доведеться будувати заново. Тому зараз місто без благ цивілізації знаходиться на грані гуманітарної катастрофи.