Наприкінці жовтня секретар Луганської обласної організації політичної партії «Слуга Народу» Олексій Малеванець долучився до участі в забігу «Найдовший у світі марафон», організований одним із поштових операторів та однією з громадських організацій на підтримку захисників. Олексій уже не вперше бере участь у подібних забігах. Про це він розповів у інтерв’ю.
– Олексію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про вашу участь у марафонах на підтримку українських військовослужбовців: як почали бігати? У яких заходах брали участь останнім часом?
– Наразі відпочиваю після «Найдовшого у світі марафону», який відбувся 29 жовтня, та одночасно починаю готуватися до наступних таких забігів. Участь у патріотичних марафонах на честь наших героїв – захисників та захисниць України – стала вже для мене та для моїх близьких доброю традицією. Цього року почав активно займатися бігом – здійснюю пробіжки з близькими кожної суботи. До цієї активності мене заохотила дружина та друзі.
Почав тренуватися і після того, як здобув певну фізичну форму та досяг таких результатів у бігу, які дали змогу брати участь у забігах та довгі дистанції, став долучатися до марафонів на підтримку ЗСУ. Важливо постійно дякувати нашим захисникам та підтримувати їх! Й однією з форм прояву своєї шани українським військовослужбовцям для мене є участь у забігах на підтримку ЗСУ.
Наша країна, починаючи з 2014 року, біжить свій власний марафон – марафон за існування, суверенітет та незалежність. Тож проявити свою активну громадську позицію та патріотизм завдяки участі в забігу є символічним. Завжди, за можливості, долучаюся до патріотичних забігів.
– А в чому, на вашу думку, саме практична цінність таких заходів для країни, для ЗСУ?
– Проведення масових спортивних заходів – це не тільки заходи для вшанування героїв сьогодення, кожного разу це дуже потужний меседж суспільству та кожному громадянину про те, що важливо мати активну життєву позицію: брати участь у суспільному житті, допомагати своїй країні, нашим військовослужбовцям, перейматися тим, що відбувається навколо. Проведення забігів або інших таких масових заходів мають важливе практичне значення: моральна підтримка військовослужбовців, привернення уваги до війни в Україні.
Наприклад, той же «Найдовший у світі марафон», організований одним із поштових операторів у співпраці зі спортивною громадською організацією та за підтримки Міністерства закордонних справ, за словами організаторів, зібрав понад 14 тисяч людей із 65 країн світу. Тому ще раз хочу підкреслити: проведення таких масових заходів – реальний інструмент для привернення уваги світової спільноти до України. І мова тут не тільки про спорт, а і про сферу культури, науки, бізнесу тощо.
– Розкажіть детальніше про «Найдовший у світі марафон»
– Щодо мого крайнього забігу, то хочу подякувати організаторам за цей дуже корисний та потужний захід! Марафон об’єднав навколо себе величезну кількість людей у багатьох куточках планети, абсолютно різних, але єдиних у своєму бажанні – вшанувати та підтримати захисників та захисниць України. Навіть українські полярники, які зараз на антарктичній станції «Академік Вернадський», долучилися до цього марафону! І це дуже показово, цей захід ще раз привернув увагу до війни в Україні, до необхідності прояву уваги до наших захисників: як тих, хто в строю, так і тих, хто після поранень перебуває на реабілітації.
Ми з дружиною бігли за наших героїв: Дмитра Сiрика та Владислава Задираку, наших земляків, які загинули, захищаючи Україну, виконали свій військовий обов’язок і віддали в ім’я Батьківщини найцінніше, що є в людини, – своє життя.
Пам’ятаємо!… Герої не вмирають!
– Чи є у вас якась ваша особиста глобальна місія під час участі в марафонах та які плани маєте на своє спортивне майбутнє?
– Своєю місією я бачу спонукання виявляти повагу та підтримку військовослужбовцям. Люди не мають забувати, що йде війна, і мають розуміти, що будь-яка діяльність: у спортивній, культурній, науковій тощо сферах так чи інакше має бути заради підтримки нашої країни, наших військовослужбовців. Тільки разом, спільними зусиллями ми можемо до цього прийти!
Знову наведу приклад «Найдовшого у світі марафону» – у Києві під час пробігу однією з дистанцій був 1 км – попереду колони йшли військовослужбовці, які відновлюються після поранення в одному з національних реабілітаційних центрів. Участь у марафоні брали і представники цього центру. Познайомилися, поспілкувалися.
Тож щодо планів на спортивне майбутнє – тренуватися та долучатися до марафонів, інших заходів задля підтримки нашої країни, наших військових, а отже – задля наближення нашої спільної Перемоги!
Поширити:
