В Україні станом на 16 березня 2023 року більшість посівів озимих перебувають у доброму та задовільному стані.
Про це з посиланням на інформацію Національної академії аграрних наук України повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Зазначається, що за узагальнюючими даними Укргідрометцентру станом на 10 березня цього року відрощування зразків зимуючих культур, взятих метеостанціями з полів 20 лютого 2023 року, свідчить про те, що значної загибелі та пошкодження рослин не виявлено.
У пшениці озимої за результатами відрощування на посівах в окремих районах Сумської області зрідженість становить 20% зразків, Чернігівської – 33%, Харківської – 31%, Полтавської – 13% та Рівненської – 8% зразків. У цілому це не більше 10% загиблих рослин, що в межах природньої зрідженості. Зрідженість 11-20% загиблих рослин відмічено у 13% зразків у Харківській області. Значна зрідженість, а саме 31-50% загиблих рослин, є у 8% зразків у Рівненській області через пошкодження посівів шкідниками.
У жита озимого зрідженість від 1 до 10% відмічено у 38% зразків у Чернігівській області. Це слаборозвинені з осені рослини, які увійшли в зиму у фазі «сходи». Через вимерзання рослин в окремих районах Чернігівської області в ріпаку озимого у 13% зразків виявлено підвищену зрідженість (21-30% загиблих рослин). В ячменю озимого зрідженість 1-10% загиблих рослин відмічена у 50% зразків у Рівненській області.
Водночас, за спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН озимі культури, які посіяно у надто пізні строки, не мають достатнього фазового розвитку. Вони не розкущені та не сформували вторинної кореневої системи. За умов пізньої весни (після 3 квітня) стратегія росту й розвитку рослин пшениці озимої буде спрямована на виживання. Навіть за оптимального та високого рівня мінерального живлення такі рослини не сформують вузла кущіння та вторинних коренів.
Загалом, станом на 16 березня в Україні на засіяних полях відбувається повільне відновлення весняної вегетації.
Станом на 10 березня сніговий покрив відсутній, лише у північних районах Чернігівської, Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей спостерігався невеликий сніг висотою 3-5, місцями до 7 см. У горах Карпат висота снігу становила 21-27 см, на метеостанції Пожежевська (Івано-Франківська обл.) – 118 см. На переважній частині території країни ґрунт був талий, лише у Харківській, Сумській, багатьох районах Чернігівської та місцями у Полтавській областях глибина промерзання ґрунту становила від 13 до 46 см.
За попередніми визначеннями вологозапаси у багатьох районах півдня Одеської області сформувалися надзвичайно низькі. Кількість продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту становить від 66 до 92 мм, в Ізмаїлі – 47 мм, в орному – лише 8-18 мм, що майже удвічі менше середніх багаторічних показників.
На решті території країни, де спостерігається дефіцит опадів, несприятливим чинником було переважання антициклональної погоди, коли за рахунок добових коливань температури повітря та ґрунту, помірного та сильного вітру, відбувалася швидка витрата вологи із верхніх шарів ґрунту.
У другій декаді березня продовжувала утримуватися надзвичайно тепла погода. Крім цього, кількість опадів у цілому виявилася значно меншою норми, у південних областях та прилеглих районах центральних областей опадів майже не було. Лише у північних районах північних і північно-західних областей та гірських районах Карпат опадів випало близько норми.
В Україні станом на 16 березня 2023 року ярі культури почали сіяти у 10 областях. Зокрема, вже посіяно 82,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Поширити:
