У ході війни багато промислових підприємств України було пошкоджено або знищено, а ті, що залишилися, мають великі проблеми з оборотними коштами, попитом і логістикою. Український ВВП у 2022 році, попередньо, скоротився на 30,4%, і очевидно, що падіння промвиробництва в Україні минулого року становило не менше ніж 30-40%.
Це загрожує повоєнною деіндустріалізацією країни, і влада має вжити заходів – у цьому впевнені експерти, опитані ГМК Центром.
"Експерти наголошують: для розвитку промисловості потрібно використовувати набір інструментів та стимулів, які показали свою ефективність в інших країнах. На думку народного депутата Дмитра Кисельевського, сприяти створенню виробництв навіть під час війни можуть такі інструменти: страхування військових ризиків, доступ до довгих і дешевих грошей , компенсація витрат на капітальні інвестиції у вигляді податків, стимулювання експорту переробної промисловості, розширення застосування локалізації у держзакупівлях та розвиток індустріальних парків", - перераховує видання.
Окремої уваги, наголошує Дмитро Киселевський, вимагає сектор військово-промислового комплексу: тут держава має перетворитися з пасивного спостерігача на вимогливого та платоспроможного замовника. "Є доведене практикою правило: якщо держава не купує військову продукцію власних виробників, то й інші держави ніколи цього не робитимуть", – додає Дмитро Киселевський.
За словами директора індустріального парку "Біла Церква" Андрія Ропицького, Україна має всі передумови для нової хвилі індустріалізації. Адже, хоча виробничі компанії значно втратили у доходах та знизили обсяги виробництва, вони з оптимізмом дивляться на терміни виходу на довоєнний рівень виробництва найближчими роками, особливо якщо їм буде надано грантову допомогу чи державну фінансову підтримку.
"Потрібна держпідтримка вітчизняного виробника: завдяки закону про локалізації, місцева складова у вартості сировини, матеріалів, вузлів та агрегатів, що закуповуються за держрахунок, має бути не менше 15%. Цей механізм підтримки дасть поштовх для розвитку переробної промисловості, залучення інвестицій та створення близько 60 тис. нових робочих місць", - наголошує Ропицький.
Також, на його думку, слід стимулювати вихід товарів українського виробництва на європейські ринки.
Нагадаємо, раніше президент ВП "Укрметалургпром" Олександр Каленков зазначив, що зараз ГМК сектор перебуває у стані важкої кризи, і потребує відновлення державної підтримки, у тому числі – у питаннях тарифної політики, яка має бути послідовною та передбачуваною.
"Потрібна держпідтримка вітчизняного виробника: завдяки закону про локалізації, місцева складова у вартості сировини, матеріалів, вузлів та агрегатів, що закуповуються за держрахунок, має бути не менше 15%. Цей механізм підтримки дасть поштовх для розвитку переробної промисловості, залучення інвестицій та створення близько 60 тис. нових робочих місць", - наголошує Ропицький.
Також, на його думку, слід стимулювати вихід товарів українського виробництва на європейські ринки.
Нагадаємо, раніше президент ВП "Укрметалургпром" Олександр Каленков зазначив, що зараз ГМК сектор перебуває у стані важкої кризи, і потребує відновлення державної підтримки, у тому числі – у питаннях тарифної політики, яка має бути послідовною та передбачуваною.
Поширити:
